ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Заголовок

Від стихійних ініціатів до згуртованого екологічного руху

Беззаперечною тенденцією останніх років є зростання громадської активності на ниві охорони довкілля. В суспільстві поступово виникає розуміння того, що змінити ситуацію на краще можливо лише тоді, коли кожен в міру своїх можливостей долучиться до поліпшення стану навколишнього природного середовища, відстоювання екологічних прав.

Йдеться не тільки про діяльність екологічних громадських організацій, а й про активну позицію окремих мешканців міст і селищ. Громадяни об’єднуються в ініціативні групи аби відстояти зелені насадження біля власного будинку, прибрати стихійне звалище сміття, не допустити будівництва автомийки під своїми вікнами чи у власному дворі. Ці маленькі стихійні ініціативи є насправді величезними джерелами єдиного могутнього екологічного руху, який потребує допомоги і сприяння з боку насамперед досвідчених громадських діячів. Йдеться не про те, щоб очолити і скерувати такі ініціативи, а про всебічну допомогу людям, які не маючи досвіду громадської діяльності, не можуть правильно скерувати свої зусилля, обрати найбільш вірний шлях для відстоювання своїх прав.

І не варто боятись, що такі ініціативи мають дещо «егоїстичний» характер – спрямовані передусім на захист інтересів їх учасників. Як свідчить практика, людина, яка хоч ненадовго долучилась до природоохоронної тематики, залишається в лавах стійких борців за екологічну справу і після вирішення власного питання. Відстоявши зелений куточок у власному подвір’ї мешканці з радістю готові допомогти сусідам в подібній ситуації. Домігшись видалення звалища сміття люди переходять до озеленення звільненої ділянки. Від захисту власної домівки вони йдуть до більш широких проблем: боротьби з незаконним виловом риби і браконь-єрством, незаконною забудовою водоохоронних зон, вирубкою лісів.

Зараз приходиться багато чути про послаблення уваги держави до екологічних ініціатив громадських організацій, про ігнорування їх пропозицій та вимог. Але причина цього знаходиться не лише у владі, а й у слабкості таких організацій, відсутності за ними великої суспільної підтримки. Підтримки не на словах, а дієвої готовності широкого загалу громадян долучитись до вирішення певної проблеми, відстоювання важливого рішення.

З іншого боку, наявність значної кількості демагогів, які намагаються заробити собі слави на громадських ініціативах, до яких вони мають досить віддалене відношення, спонукає звичайних громадян з обережністю ставитись до будь-яких сторонніх впливів від існуючих організацій та активістів.

Вихід з цього замкненого кола лише один – щира підтримка досвідченою екологічною громадськістю таких ініціативних груп в їх діяльності з охорони довкілля, відкритість до співпраці та взаємодопомоги.

При цьому не важливо, чи будуть входити такі активні громадяни у чинні екологічні громадські організації чи засновуватимуть нові, чи може взагалі залишатимуться поза будь-якими офіційними утвореннями. Головне, щоб вони відчували себе частиною єдиного природоохоронного руху і формували суспільний попит на чисте довкілля.

Вже зараз ми бачимо ростки цього процесу, коли під час виборів представники різних політичних сил, розуміючи настрої, що панують в суспільстві, змушені віддавати значну частину своїх передвиборчих обіцянок поліпшенню екологічної проблем.

Наступним кроком має стати перехід від слів до діла, коли суспільство задаватиме кожному посадовцю і представнику влади запитання, а що він реально зробив для охорони довкілля. Коли кожен представник промисловості буде змушений розповідати, яким чином його підприємство забезпечує екологічно безпечні умови виробництва і зменшення навантаження на навколишнє середовище.

Єдиний шлях до створення таких умов – формування активного суспільного прошарку громадян, небайдужих до проблем довкілля. Адже коли кількість таких «екологічно свідомих» громадян стане критично високою, у політичної еліти, бізнесових кіл та чиновництва не залишиться іншого вибору, як перейти до сталого розвитку України як держави з дбайливим ставленням до навколишнього середовища та з екологічно безпечними умовами життя для кожного.

Тож підтримка стихійних екологічних ініціатив є однією з головних задач організованого природоохоронного руху.

Сергій Єдаменко - голова Дніпропетровського міського товариства охорони природи